Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2014 року Справа № 922/2410/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючий, Бернацька Ж.О., Кривда Д.С. (доповідач),за участю представників:позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),прокуратуриКозакова І.М., прокурор відділу ГП України,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 06.03.2014 у справі№ 922/2410/13 Господарського суду Харківської областіза позовомЗаступника прокурора Орджонікідзевського району м.Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській областідоФізичної особи-підприємця ОСОБА_5простягнення збитків,

Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 22.05.2014 №05-05/402 у зв'язку з виходом з відпустки суддів Бернацької Ж.О. та Капацин Н.В. сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: суддя Капацин Н.В. - головуючий, судді Бернацька Ж.О., Кривда Д.С. для розгляду касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.03.2014 у справі №922/2410/13.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Орджонікідзевського району міста Харкова звернувся в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Харківській області до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь держави збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земельної ділянки, в розмірі 130026,52грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.12.2013 (суддя Інте Т.В..), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.03.2014 (судді: Сіверін В.І. - головуючий, Терещенко О.І., Тихий П.В.), позов задоволено; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь Державного бюджету України (банк одержувача УДКСУ в Орджонікідзевському районі м.Харкова) збитки, заподіяні державі внаслідок засмічення земельної ділянки, в сумі 130026,52грн.; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на корить Державного бюджету України 2600,53грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скаргу мотивовано доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.1166 Цивільного кодексу України, Законів України "Про відходи", "Про охорону навколишнього природного середовища".

Від позивача надійшло письмове заперечення на касаційну скаргу, в якому просить постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні прокурора, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 13.05.2011 прокуратурою Орджонікідзевського району міста Харкова було проведено перевірку додержання відповідачем вимог Закону України "Про відходи" та встановлено факт незаконного розміщення відходів - засмічення земельних ділянок, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, та експлуатуються відповідачем.

25.05.2011 прокуратурою Орджонікідзевського району міста Харкова спільно з Державною екологічною інспекцією в Харківській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності відповідача, за наслідками якої було складено акт від 25.05.2011 №06-29-182 обстеження (дотримання природоохоронного законодавства), а також акт від 25.05.2011 №06-29-182-1засм обстеження засміченої земельної ділянки по АДРЕСА_2, у яких було зафіксовано несанкціоноване розміщення відходів на території відповідача.

Згідно з розрахунком, проведеним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (в редакції наказу від 04.04.2007 №149), внаслідок порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, що виразилось в засміченні земельних ділянок, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, площею 4,36кв.м. та об'ємом 2,53куб.м, площею 10,65кв.м. та об'ємом 9,87куб.м, площею 13,35кв.м. та об'ємом 11,08куб.м, державі заподіяно шкоду на суму 130026,52грн.

Постановою прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова від 03.08.2011 було порушено кримінальну справу за фактом службової недбалості, що призвело до заподіяння шкоди державним інтересам в розмірі 130026,52грн. за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.367 Кримінального кодексу України, про що 03.08.2011 року листом за № 04-50-819-11 прокуратура Орджонікідзевського району м. Харкова повідомила Державну екологічну інспекцію в Харківській області.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03.10.2011 до службової особи відповідача - ОСОБА_9, винної у вчиненні кримінального правопорушення, яким державі завдано збитків на суму 130026,52грн., застосовано положення Закону України "Про застосування амністії в Україні". Тобто зазначену особу звільнено від кримінального покарання за нереабілітуючих обставин.

Державною екологічною інспекцією в Харківській області у вересні 2011 року на адресу відповідача були направлені розрахунки збитків, заподіяних державі в результаті засмічення, разом з претензіями №№201, 202, 203 від 08.09.2011, однак, відповідач збитки не відшкодував.

Вищевикладене стало підставою для звернення прокурора до суду з позовом у даній справі про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 130026,52грн.

Залишаючи без змін первісне рішення про задоволення позову, апеляційний господарський суд виходив того, що матеріалами справи підтверджено всі складові елементи правопорушення, необхідні для застосування відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

Колегія погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст.69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно ст.1 Закону України "Про відходи" (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

У відповідності до ч.2 ст.55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Згідно з п.п.3.1-3.3 Методики №171 (в редакції наказу від 04.04.2007 №149) землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у справі доказів в їх сукупності встановлено та відповідачем не спростовано факти завдання ним шкоди внаслідок засмічення відходами земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, у зв'язку з чим державі було завдано шкоди на спірну суму.

Розглянувши доводи касаційної скарги відповідача, колегія їх відхиляє, як невмотивовані, оскільки зміст допущеного відповідачем порушення, а відтак неправомірність його поведінки, встановлено як місцевим господарським судом, так і судом апеляційної інстанції; вина порушника у господарських правовідносинах презюмується, а на відповідача відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України покладається обов'язок довести відсутність своєї вини.

Разом з тим, статтею 42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено зокрема, що в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Відповідно до статті 47 вказаного Закону для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч.2 ст.47 вказаного закону).

Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч.4 ст.47 вказаного Закону).

Кошти місцевих, республіканського Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення (ч.6 ст.47 вказаного Закону).

Статтею 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" , що діяв на момент винесення судового рішення господарського суду першої інстанції, установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2013 рік у частині доходів є, зокрема, надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України. При цьому п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України визначено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а в п.7 ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

В главі 8 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000р. №131 передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311, у регламентований час розподіляються головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Враховуючи наведені положення законодавства, завдана шкода навколишньому природному середовищу підлягає стягненню до державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Місцевий господарський суд, дійшовши правильного висновку щодо наявності правових підстав для відшкодування відповідачем заподіяної шкоди, не дотримався вищевказаних вимог законодавства щодо розподілу зазначеного стягнення за шкоду і визначив одержувачем коштів в розмірі 130026,52грн. лише місцевий бюджет у Орджонікідзевському районі м.Харкова. Апеляційний суд вказаних порушень не усунув, що відповідно до приписів статті 11110 ч.1 Господарського процесуального кодексу України є підставою для зміни судових рішень у вказаній частині.

За таких обставин, резолютивну частину рішення господарського суду першої інстанції слід змінити та стягнути з відповідача 130026,52грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету Харківської обласної ради та місцевого бюджету Орджонікідзевського району м.Харкова із зарахуванням коштів на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Харківській області за балансовим рахунком 3311.

В іншій частині постанову суду апеляційної інстанції належить залишити без змін.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 25.12.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.03.2014 у справі №922/2410/13 змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 25.12.2013 в наступній редакції: "Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р 26000000074323 ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) до спеціального фонду Державного бюджету України, до спеціального фонду обласного бюджету Харківської обласної ради та до спеціального фонду місцевого бюджету Орджонікідзевської районної ради м.Харкова шкоду, заподіяну державі внаслідок засмічення земельної ділянки, в сумі 130026,52грн., із зарахуванням коштів на відповідний аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Харківській області за балансовим рахунком 3311."

В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 25.12.2013 залишити без змін.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий Н. Капацин

Судді Ж.Бернацька

Д. Кривда